1.Долготович Борис Дмитрович , рік випуску - 1953, професор кафедри історії та світової культури Білоруської державної політичної академії .

   Народився 17 червня 1934 року в смт Шрамківка Драбівського району Черкаської області в сім'ї колгоспників.

   1943 — 1953 р.- навчання в Шрамківській середній школі. 1953 — 1956 р.- навчання в Тбіліському артилерійському училещі (республіка Грузія).

   У 1957 році направлений служити у Білоруський військовий округ. Пізніше переїхав до Мінська.

   1961 — 1966 рр. - навчання у Міському навчальному університеті на факультеті журналістики. По закінченню університету займається науковою діяльністю.

   1977 — 1979 рр. - Директор музею історії військ Червоноправного Білоруського військового округу. Долготович В.Д. - військовий історик, з-під його пера вийшло багато книг, в яких грунтовно досліджено події Великої Вітчизняної війни, що відбулися на території Білорусії.

   У 1981 році вагомим результатом наукового дослідження Долготовичем Б.Д. Проблематики Великої Вітчизнянох війни став захист кандидатської дисертації.

   З 1983 року він- викладач історії Білоруської державної політехнічної академії. З червня 2000 р. Борис Дмитрович — професор кафедри історії та світової культури Білоруської державної політехнічної академії, підполковник запасу.

2.Заїка Олександр Іванович: рік випуску - 1977, майстер спорту СРСР з бігу; семикратний чемпіон України з бігу; чемпіон ВЦРПС з бігу .

   Народився 28 вересня 1959 року в смт.Шрамківка Драбівського району Черкаської області в сім'ї робітників.

   У 1967 – 1977 рр. – навчався у Шрамківській середній школі Драбівського району. Після закінчення школи вступив до англійського відділення філологічного факультету Черкаського педагогічного інституту (нині — Черкаський держдавній університет ім. Б.Хмельницького), отримав диплом з відзнакою у 1982 році. У 1981 році зайняв перше місце на Всеукраїнській студентській олімпіаді знавців англійської мови та брав участь у Всесоюзній олімпіаді у м. Алма-Ата.

    З 1982-1984 рр. – перебуває на службі в армії. По її закінченні працює тренером у спортивній школі. У 1991-1993 рр. – завідувач лаболаторіями кафедри фізичного виховання Черкаського інженерно-технологічного інституту (нині – Черкаський державний технологічний університет). З 1993 року і до нині – викладач, а потім старший викладач кафедри прикладної лінгвістики лінгвістичного факультету Черкаського державного технологічного університету.

    Спорт став невід'ємною частиною життя Олександра Івановича. В 1980 році він став майстром спорту СРСР з бігу на 1500 метрів. Заїка О.І. є семикратним чемпіоном України з бігу на середні та довгі дистанції, чемпіоном ВЦРПС, чемпіоном УРСР серед студентів, член національної збірної з легкої атлетики (1982-1989 рр.), учасник та переможець Міжнародних змагань з бігу на довгій дистанції та марафонського бігу, рекорцмен області з бігу на 1500, 3000, 5000 км.

    Виступав у Німеччині (м. Геппінген біля Штудгарта), у Швейцарії (на знаменитому Юнгфрау – марафоні(гірський марафон), брав участь у марафоні у м. Ехтернах (Луксембург), у Туринському марафоні (Італія).

    О.І. Заїка захоплюється надмарафонськими пробігами : 1977р.- Черкаси – Чигирин; 1998 р . – Черкаси – Умань (Софіївський парк); 1998 р. –Черкаси – Канів, Черкаси – Корсунь; 2001р. – Черкаси – Умань.

    Має гарну традицію – в день свого народження пробігати таку кількість кілометрів, яка відповідає кількості прожитих років.

3.Антоненко Любов Василівна -  посол України в республіці Білорусь .

 

4.Дзевульська Олена Олегівна, рік випуску - 1967, Заслужений працівник освіти України, відмінник народної освіти .

   Народилася 12 вересня 1946 року в смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області в сім'ї службовця.

   Освіта. Черкаський педагогічний інститут(нині — Черкаський держдавній університет ім. Б.Хмельницького), факультет іноземних мов (1967-1972).

    У 1972-1975рр. - учитель англійської мови в школі робітничої молоді та по сумісництву в школі № 14 м. Сміла Черкаської області. З 1975 року і по даний час — директор школи № 14 м. Сміла.

   Олена Олегівна закінчила загальносоюзні експериментальні курси підготовки директорів шкіл з числа молоді при Центральному інституті вдосконалення вчителів((м. Москва).

   За роки роботи директором школи багато чого змінилося в школі: організовано педагогічні класи, створено психологічну службу, налагоджено зв'язки з Черкаським державним університетом ім. Б. Хмельницького, Черкаським обласним інститутом вдосконалення вчителів, а з 1996 року школа набула статусу гімназії.

   Олена Олегівна Дзевульська — Заслужений працівник освіти України (1992), відмінник народної освіти(1986), делегат І і ІІ з'їздів педагогічних працівників (1993 і 2001), вчитель — методист, неодноразово обиралась депутатом Смілянської міської ради Черкаської області. 

  
5.Дивак Валерій Володимирович, рік випуску - 1966, кандидат математичних наук .

6.Хіміч Валерій Миколайович, рік випуску - 1979, нагороджений медалю «Воїну-інтернаціоналісту від вдячного афганського народу» посмертно.

   Народився 7 березня 1964 року в смт. Шрамківка Драбівського району Черкаської області.

   1971-1979 рр. – навчання в Шрамківській середній школі.

   У 1979 році, закінчивши вісім класів, Валерій поступив до Канівського ПТУ, де одержав спеціальність слюсаря-ремонтника промислового обладнання.Робота знайшлася в рідному селищі. Його запросили до Шрамківського цеху київського заводу «Більшовик».

    2 квітня 1979 р. Хіміч В.М. Драбівським воєнкоматом був призваний до лав Радянської армії, і вже в квітні юнак був відправлений виконувати інтернаціональний обов'язок до Афганістану. 23 серпня 1983 р. рядовий – телефоніст Хіміч Валерій Миколайович загинув на афганській землі.Поховали юнака на центральному кладовищі смт. Шрамківки Драбівського району Черкаської області.

    Нагороджений медаллю «Воїну-інтернаціоналісту від благородного афганського народу» згідно Указу Республіки Афганістан від 15 травня 1988 року. Батьку Хіміча В. було вручено медаль «За громадянську мужність».

7.Снітко Олександр Іванович, рік випуску - 1977, нагороджений знаком «Відмінник народної освіти».

   Снітко Олександр Іванович народився 9 серпня 1960 року у смт Шрамківцы Драбівського району Черкаської області.

   Освіта повна вища, у 1986 році закінчив Київський державний педагогічний інститут та отримав кваліфікацію вчителя історії і суспільствознавства та методиста виховної роботи.

   Працює заступником голови Драбівської райдержадміністрації з гуманітарних, політико-правових питань та соціального захисту населення з 16 липня 2010 року.

8. Круковес Надія Іванівна  звання "Заслужений вчитель України".  

   Народилася 9 квітня 1929 року в с.Білоусівка Драбівського району Черкаської області в сім'ї колгоспників.

   У 1939-1949 рр.- навчання в Свічківській середній школі Драбівського району Черкаської області.1949-1953 рр. – навчання в Харківському інституті іноземних мов ім.Н.Крупської за спеціальністю вчитель англійської мови.

   У 1953-1954 рр. – після закінчення інституту Надія Іванівна працювала в Сахновищанській середній школі Харківської області.

   У 1954 р. – переїхала до смт. Шрамківки Драбівського району Черкаської області у зв'язку з одруженням і почала працювати у Шрамківській середній школі вчителем англійської мови, де працювала майже півстоліття.

   Неодноразово нагороджувалася Почесними грамотами Президії Верховної ради УРСР.

  У  24 серпня 1976 року Круковес Н.І. Указом Президії Верховної Ради УРСР присвоєно почесне звання «Заслуженого вчителя».

   Круковес Н.І. Указом Президії Верховної Ради СРСР нагороджено медаллю «За трудові досягнення»(15 березня 1976 року).

9. Щерба Володимир Кирилович - журналіст, робітник, лауреат премії ім.Масла.

   Володимир Павлович Щерба народився 10 липня 1943 року, нині проживає в смт.Шрамківка.

   Журналіст, робітник, лауреат премії ім.Масла.Багато років життя віддав районній газеті. Вийшовши на заслужений відпочинок, Володимир Павлович віддався літературній роботі, написав кілька книжечок поезій та біля десятка віршованих драм,одна з них «Розстріляні струни» побачила світ у журналі «Українська культура» і зробила автора лауреатом цього часопису за 1995 рік.

   У 1996 році вийшла з друку книга «Над Чумгак - рікою» - це історико-географічний нарис про рідний край, як наслідок даної закоханості автора у рідний край.

   Ветеран праці, журналіст і краєзнавець Володимир Щерба всім серцем і душею переживає за Україну, за долю українського народу: "Великий і мудрий Тарасе! Мені не однаково, ні!"

10. Масло Михайло Кирилович  нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями "За доблесну працю”, "Ветеран війни”.

   Народився 11 лютого 1918 року в с. Мойсівка Драбівського району в родині селянина-бідняка.З Драбівщиною пов'язане все життя поета. До школи пішов у с. Мойсівка, де була початкова школа. Закінчивши початкову школу, почав ходити до середньої школи смт.Шрамківка.

  У 1937 р.- закінчив Шрамківську середню школу. Працював старшим піонервожатим Капустинської середньої школи Київської області, вчителював у Мойсівській неповній середній школі. 1937 р.- поступає на заочне відділення Лубенського вчительського інституту.

   Велику Вітчизняну війну пройшов рядовим стрілецького полку І-го та ІІ-го Українських фронтіів, мав нагороди. Після війни повертається до вчительської діяльності, якій присвятив близько 40 років. Викладав учням українську мову та літературу, жив у с.Ковалівці, недалеко від кононівських полів.

   У 1956 р.- закінчив заочне відділення Черкаського педагогічного інституту ім.300-річчя возз'єднання України та Росії (нині філологічний факультет Черкаського державного університету ім.Богдана Хмельницького).Довгий час очолював педагогічний колектив Ковалівської середньої школи Драбівського району.

   Почав друкувати твори в 1951 році. Основні мотиви творчості — краса рідної землі, любов до дітей, пошуки справжнього щастя в житті. Вийшли з друку такі збірки : "Дорогою в поле”(1956), "Земля батьків”(1960), "День прибуває”(1962), "Жайворонки”(1966), "Від імені сіл”(1963), "Гроно”(1956), "Літо”(1978), "Передчуття весни”(1982), поема про народну художницю К.Білокур "Як зацвіли троянди”. Масло М.К. - член Спілки письменників України.

    27 грудня 1987 року Масло М.К. помер і був похований у с. Ковалівка Драбівського району Черкаської області. Після смерті поета вийшла його остання збірка "Вінок з колосків”. У 1987 році у с.Ковалівці, де вчителював Масло М.К., відкрито меморіальний музей.

    У  1988 р.місцевим колгоспом та редакцією газети  "Драбівщина" встановлено літературно — мистецьку премію ім. Масла М.К.

   Нагороджений орденом Червоної Зірки, медалями "За доблесну працю”, "Ветеран війни”.